Давня історія Луцької пошти

1 (2)

Початок своєї біографії Луцька пошта веде від того морозного грудневого дня 1688 року, коли представники шляхти, що зібрались в королівському палаці Верхнього замку на свій повітовий сеймик, прийняли таку постанову: «Ухвалилисьмо на завше, щоб подібним способом пошту влаштувати, абисьто з Луцька до Замостя (нині місто в Люблінському воєводстві, Польща) публічні і приватні листи кожного тижня відвозити і назад кожного тижня повернувшись в Луцьку ставати».

 

Заснування пошти у Луцьку припадає на час інтенсивного влаштування поштових сполучень між містами країн Європи, в тому числі Польщі, куди входила Волинь в ті часи. В наступному, 1689 році в Луцьку був призначений із збіднілої шляхти поштмайстер, в розпорядженні якого було декілька простих поштарів. Саме вони в кінці кожного тижня відвозили і привозили кореспонденцію. Поява кінного поштаря, який в спеціальній формі, з шкіряною сумкою через плече звуками ріжка повідомляв про свій приїзд, були значною подією в місті. Послухати новини збігалось чи не все населення Луцька.

 

Ох цей ріжок, чарівний поштовий ріжок, оспіваний не раз в літературі і в музиці, неодмінний атрибут давніх поштарів. На його звуки відкривались міські ворота навіть і тоді, коли інші подорожні змушені були шукати нічліг під міськими стінами.

 

Для розміщення Луцької пошти був вибраний кам’яний будинок майже в центрі тодішнього міста на Троїцькій вулиці (тепер Драгоманова) під стінами Нижнього замку. Він часто згадується в різних писемних документах, однак лиш люстрація (опис ревізії) Луцька за 1789 рік дозволяє його локалізувати на сучасних планах. «Кам’яниця Луцької латинської капітули, де пошта», – з цього документа видно, що це теперішній будинок на перехресті вулиць Драгоманова і Кафедральної.

 
3

Склад Луцької пошти не був великим – п’ять-шість чоловік. Заснована дещо раніше, в 1629 році, Львівська пошта нараховувала службовців понад два десятки.

 

Спочатку поштовий зв’язок існував тільки до Замостя, потім сюди були включені і такі міста, як Люблін, Варшава, Львів. В перші роки існування Луцької пошти кореспонденцію відвозив кінний гінець, і лише згодом з’явились поштові карети.

 

Після приєднання Волині до інших українських земель в складі Російської держави Луцька пошта деякий час залишалась в цьому ж будинку. Однак чиновники стали нові: на посаду поштмейстера був виділений офіцер, а на посаду поштарів та їх охоронців – чотири унтер-офіцери. Всі вони отримали характерну для чиновників Волинської губернії форму.

 

Потреба перевозити поштовими диліжансами не тільки кореспонденцію, але й пасажирів привела до збільшення поштових коней. Тепер Луцька пошта мала їх 20. Щоб розмістити все поштове господарство, Луцький магістрат на початку ХІХ століття придбав садибу на нинішній вулиці Червоного Хреста. Після значної перебудови тут розмістилась Луцька поштова контора. Саме з тим будинком пов’язана поява і першої поштової скриньки, і першого Луцького телефону.

 

ХІХ століття було для пошти віком великих втрат і чи не ще більших надбань. З втратою пасажирів пошта зосереджує свою увагу на кореспонденції. Саме в середині цього століття відбуваються разючі зміни. Давній пакет з його наклейками змінюється конвертом. Перший конверт з штемпелем про оплату (так званий куверт) з’явився в Луцьку в 1850 році. А через 8 років на Луцьку пошту прийшов лист з першою російською маркою, перекресленою хрест-навхрест. Штемпелювати марку почали дещо пізніше. Саме тепер з’являються на вулицях Луцька перші дерев’яні поштові скриньки.

 

У кінці ХІХ століття Луцька пошта, втративши диліжанси, повертається на старе місце. У зв’язку з цим вулиця деякий час називається Поштовою. Однак значне розширення Луцька на північ змушує пошту перейти ближче до нового адміністративного центру.

 

Пошта знову кидає колишній костьольний будинок. Тепер вже назавжди. Вона перейшла на центральну міську вулицю в триповерховий будинок багатих луцьких домовласників Кронштейнів. Тут для неї було орендовано перший поверх (будинок зруйновано в 1941 році. Зараз тут знаходиться Центр надання адміністративних послуг).

 
530838_3579091643800_1318566285_n

На початку століття перехрестя нинішньої вулиці Лесі Українки і вулиці Ковельської відігравало роль центральної площі міста. В її районі розміщались найзначніші заклади міста. Звідси почали вимірювати відстані до Луцька і з нього.

 

Саме на цьому перехресті навпроти пошти був поставлений перший в Луцьку кіоск для продажу газет і листівок, а поряд – перша вітрина для оголошень.

 

На початку 20-х років ХХ століття Луцький магістрат купує по теперішній вулиці Б.Хмельницького недобудований житловий будинок для розміщення міської пошти (нині Луцька міська рада). В 1927 році львівський інженер-будівельник складає проект пристосування цього будинку для потреб пошти. Проект передбачав добудову ще одного поверху, виділення центрального входу тощо. Будинок набув рис строгості та офіційності.

 

Нове приміщення пошти мало два операційних зали та до трьох десятків кімнат різного службового призначення, в тому числі квартири для директора та сторожа. Однак для нормального функціонування пошти були свої труднощі: незручні під’їзди. Це було зв’язане з тим, що сам будинок був розміщений на горбі на висоті п’яти метрів від рівня вулиці.

 

Тому вже через декілька років на провулку нинішніх вулиць Кривий Вал та Пушкіна почалося будівництво нового поштамту в комплексі з житловим корпусом на 12 квартир для працівників. Проект комплексу, складений працівниками відповідного відомства у Варшаві, враховував всі потреби пошти. Збудований в кінці 30-х років, комплекс і нині прекрасно виконує свої функції. Тепер в ньому великий операційний зал та понад двадцять кабінетів для працівників Волинської дирекції УДППЗ «Укрпошта».

 

Сучасна міська пошта – це не тільки головне приміщення Волинської дирекції, але й 16 луцьких відділень поштового зв’язку, що наблизили поштові послуги до найвіддаленіших околиць міста. Значно розширилися види послуг.

 

Якщо перші луцькі поштарі могли вивезти з Луцька і привезти в місто не більше сотні різної кореспонденції, послань, пакетів чи навіть передач, то в наш час ця цифра вимірюється мільйонами. Зросла роль пошти і в культурному житті міста. І хоч в пошти з’явились в розповсюдженні новин суперники (Інтернет, радіо, телебачення) вона, як і в час свого виникнення, продовжує ці свої функції. Правда новини тепер у сумці листоноші – у вигляді газет, журналів.

 

Пошта міцно увійшла не тільки в наш щоденний побут, але й в наше духовне життя. І це не тільки філателія. Згадаймо лиш звичні для нас конверти, присвячені видатним нашим землякам та спеціальне погашення марок в дні ювілею Лесі Українки, 675-річницю з дня правління Любарта Гедиміновича, поштові блоки «Краса і велич України. Волинська область» чи міста Луцька.

 

Сподіваємося, що і надалі з Волинської області ми зможемо надсилати своїм знайомим листівки чи конверти з ювілейними погашеннями.

Підписатись на новини