Кому писав Шевченко листи?

10 березня, 154 роки тому пішов з життя видатний митець і духовний лідер українського народу Тарас Шевченко. Серед неоціненної культурної спадщини вагоме місце посідають листи, написані та відправлені Тарасом Григоровичем упродовж життя. Листи, що збереглися – унікальна пам’ятка, що може розповісти нам про особистість українського генія, його погляди, настрої, почуття. Саме вони дозволяють найкраще відчути тісний зв’язок творчості митця із українською народною мовою.

 

Ми можемо уявити, як спілкувався Тарас, намалювати в уяві його образ як реальної людини, а не лише недосяжного генія. Рядки, що збереглися, зафіксували шевченківський менталітет і характер, які допомагають ідентифікувати його суто українську національну свідомість. Це надзвичайно цінна спадщина для дослідження життя і творчості видатного митця. Наразі над дослідженням епістолярної спадщини (тобто листів) продовжують працювати науковці відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України.

 

Поет завжди цінував кожне слово, написане від руки. Ось що пише поет у своєму найранішому відомому листі, відправленому з Санкт-Петербурга від 15 листопада 1839 р., до брата Микити Шевченка: «Так що ж з тих писем? Папір збавлять та й годі. Воно, бач, і так і не так, а все-таки лучше, коли получиш, прочитаєш хоч одно слово рідне. Серце ніби засміється, коли знаєш, що там діється…».

 

До наших днів збереглося 237 приватних листів, 15 офіційних та 4 колективних листи, підписані Шевченком. Це листи майже 22-річного періоду: від 15 листопада 1839 р. (дата найранішого відомого листа, адресованого братові Микиті Шевченку) до 24 лютого 1861 р. (дата буквально передсмертного листа І. М. Мокрицькому).

 

Нагадаємо, що Тарас Шевченко є українським поетом і письменником (драматургом, прозаїком) – автор кількох поетичних збірок, поем, драми «Назар Стодоля», російськомовних повістей; ідейний натхненник Кирило-Мефодіївського товариства;
– Шевченко – художник – випускник Петербурзької академії мистецтв; автор чималої кількості олійних полотен, в тому числі портретів та автопортретів, акварелей, рисунків;
– Шевченко – офортист – академік гравюри: один із перших в тогочасній Російській імперії, автор багатьох офортів на класичні та власні сюжети;
– Шевченко – громадський діяч, просвітитель – своїм коштом склав та видав «Буквар» для недільних шкіл, планував видати також граматику, арифметику, географію; брав участь у підготовці першого номеру журналу «Основа»; популяризатор класичного мистецтва серед простого люду;
– основоположник нової української літератури; втілив у поетичній формі норми народнорозмовної мови, котрі стали основою для створення української літературної мови.