Поштове життя на колесах

Бреус зліва і Моругий справа

Життя – то річ швидкоплинна, особливо коли твоя професійна діяльність пов»язана з постійним рухом. Тоді час, здається, минає удвічі швидше. Відтак, не встиг озирнутись – а вже розміняв сьомий десяток.

 

Для працівників Цеху перевезення пошти Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Михайла Бреуса і Василя Моругого це не просто слова. На власному досвіді вони переконались у їх істинності. Адже  більшу частину свого життя віддали рідному підприємству. Поштову кар»єру обидва починали водіями. Для Василя Володимировича шоферування так і залишилось основною професією, а ось Михайло Миколайович з кабіни вантажівки пересів, так би мовити, у начальницьке крісло, якщо, звичайно, так можна назвати посаду старшого майстера. Просто замість одного автомобіля у його житті з»явились десятки.

 

– Шановані люди, наставники, справжні професіонали, яких поважають і до яких прислухаються, – так характеризує своїх підлеглих начальник Цеху перевезення пошти  Олександр Шикула, – це ті працівники, на яких варто рівнятись і завдяки чиїм старанням чернігівська «Укпошта» працює оперативно  та злагоджено. А той досвід, який вони передають молодому поколінню, важко переоцінити.

 

95 разів довкола земної кулі

 

Щороку один поштовий автомобіль проїжджає десь 100 тисяч кілометрів. Тож, за приблизними підрахунками, Василь Моругий протягом  38 років своєї професійної діяльності «наїздив» (варто лише уявити!) 3 мільйони 800 тисяч кілометрів. Цього вистачить, щоб 95 разів проїхатись екватором, довжина якого становить 40 тисяч кілометрів.

 

– Довкола Землі, я звичайно, не їздив, – посміхається Василь Володимирович, – а ось Чернігівщину вивчив досконало. Область у нас велика, тож помандрувати довелось чимало. Бувало, виїжджав у рейс і вночі, і рано вранці. Але за 38 років жодного разу не спізнився на роботу. Спочатку було важкувато, працювати починав на старенькому автомобілі, який  потребував постійного ремонту. Згодом отримав нову машину – і пішло-поїхало.

 

Протягом усього цього часу Василь Моругий змінив сім сталевих коней, але щоразу передавав їх наступникам в ідеальному стані.

 

Автомобіль – він як жива істота: потребує уваги і доброго ставлення, – ділиться досвідом водій, – хочеш, щоб працював чітко – доглядай відповідним чином, тримай у чистоті, не забувай про профілактику. Інакше у нашій справі не можна, бо від нас залежить дуже багато людей. Якщо раптом (не дай Бог) автомобіль вчасно не вийде в рейс, зіб»ється весь виробничий ритм. А це означає, хтось може не отримати важливі поштові відправлення чи повідомлення. Дуже велика відповідальність на нас, водіїв,  покладена.

 

Із вдячністю згадує Василь Володимирович свого першого наставника – тезку  Василя Михайловича Лопотня, який колись давно навчав молодого водія премудростям поштового шоферства. І радісно ветеранові, що нині його справу продовжує син Володимир.

 

Водіїв колишніх не буває

 

Михайла Бреуса на «Укрпошту»  привела…  мрія.

 

Хотів далеко їздити, – ділиться спогадами чоловік, – а тут був чудовий автопарк з  хорошими автомобілями, потужна ремонтна база. Ось так потрапив до Цеху перевезення пошти – і затримався більше ніж на три десятки років.

 

Маючи богатирську статуру, 33 роки тому осідлав Михайло Миколайович такого ж велетенського КАМАЗа, на якому пропрацював не один рік. А після того, як улюблену машину, так би мовити, «відправили на пенсію» за віком, отримав пропозицію стати головним у ремонтних майстернях. Керівництво підприємства вирішило, що таку важливу ділянку повинен очолити досвідчений професіонал.

 

– У нашій справі головне – відповідальність, – наголошує Михайло Бреус, – байдужим тут не місце. Адже від ставлення до роботи майстрів залежить діяльність всього колективу поштовиків. Я вважаю, наша ланка у  ланцюжку поштового зв»язку – одна з основних. Якщо вона випаде – складний механізм під назвою «Укрпошта» не зможе працювати чітко і стабільно. Повинен сказати, що звідтоді, як Чернігівську дирекцію очолив Олег Обушний, у нас багато чого змінилося на краще – і в матеріально-технічному плані, і в ставленні до людей.. Хоча і вимоги до працівників також зросли. Тож до підбору спеціалістів підходимо дуже вимогливо. Нам потрібні лише  висококваліфіковані механіки, слюсарі і токарі.

 

За словами Михайла Миколайовича, про ретельний підбір свідчить практична відсутність на підприємстві плинності робітничих кадрів. Молодь, яку завідувач майстерень характеризує досить позитивно.

 

Гідну зміну готуємо собі, – хвалиться Михайло Бреус, – ті молоді люди, які останнім часом до нас приходять, як зараз кажуть, більш «просунуті», ніж ми, старше покоління. Вони на «ти» з сучасними технологіями, багато інформації черпають з інтернету і дуже часто дають слушні поради навіть більш досвідченим колегам. Аби нам таких  побільше – і майстрів, і водіїв.

 

******

 

Безперервно крутяться поштові колеса, щоденно долаючи все нові й нові сотні кілометрів шляхами Чернігівщини, доїжджаючи до кожного населеного пункту, де їх з нетерпінням чекають люди. І з висоти свого поважного віку Михайло Бреус та Василь Моругий розуміють, наскільки важлива їхня місія, яку кожен з них виконує на своєму воістину бойовому посту.

 

У вересні місяці обом виповнилося по 60 років, з чим і вітають ювілярів колеги Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» та зичать ще довгих та щасливих життєвих доріг.