“Вишиваючи, молилась мама”

SAM_2930

У День вишиванки, 19 травня, ми звернулась із запитанням до працівників виробничих ланок у Херсоні та відділеннях поштового зв’язку райцентрів Білозерки, Каховки, Каланчака, Високопілля і Новотроїцького із запитанням: “Що для вас значить вишивана сорочка?”. І отримали різні відповіді поштовиків, які прийшли того дня на роботу у вишиванках власної роботи, або отриманих у спадок від бабусь і батьків: “У червоних і чорних кольорах – національна гордість, радість, горе і сльози”, “Це душа нашої культури та історичних традицій українського народу”, “Те, що нас вирізняє від інших”, “Ідентифікація, символ України”, “Передання традицій поколінь, генетичний код нації”, “Оберіг, захист від злих сил – бо, вишиваючи, молилась мама…”

 
Кулагіна Тетяна Вікторівна оператор головної каси

Такі дуже сконцентровані думки та переконання і вразили, і здивували передусім грунтовністю і сакральністю розуміння глибинного коріння нації і державності у нашому зденаціоналізованому історично-переселенському краї, у тому числі – значною мірою – заселенцями із Росії. У Херсоні та переважно у частині зрусифікованих райцентрів ще домінуючою звучить російська мова, ще далеко не подолано морально-психологічний бар’єр української національної меншовартості…

 

Однак такі, здавалося б гострі і радикальні висновки, все ж не варто вважати спрямованими у майбутнє. Вони тільки гіркуваті реалії сьогодення. Бо росте-мужніє нове покоління патріотів-українців, яке масово і гордо прийшло у свої середні школи і гімназії у вишитих сорочках із патріотичним світлом на обличчях і особливо – в очах. Ці діти, юнаки і дівчата уже не знають рабського васальства Російської імперії, упевнено перемагають у численних національних гуманітарних конкурсах, висловлюючи переконливі патріотизм історичну і сьогоденну українськість, гордість за свою країну та упевненість у її щасливому, мирному і заможному майбутньому. І це – незважаючи “на походження предків”: російське, білоруське, болгарське, грецьке, шведське, німецьке, молдовське… Бо чимало представників різних народів назавжди оселелись на українській Херсонщині і остаточно визнали цю землю своєю Вітчизною.

 

Ось такі різні, контрасні думки викликав День вишиванки херсонських поштовиків у поєднанні із молоддю навчальних закладів, яка дуже активно бере участь, зокрема, й у Всеукраїнських молодіжних літературно-поштових конкурсах творів епістолярного жанру.